01.04.2018

У наш час людина все більше намагається повернутися до природи, використовувати її мудрість і досягнення в галузі вирощування рослин. Хотілося б жити в гармонії з природою, таку можливість нам дає пермакультура, яка дозволяє поєднувати в собі раціональне використання прийомів розміщення людини в природному комплексі в ведення господарства з одного боку. З іншого боку – збереження природної екосистеми і її взаємозв’язків.

Прикладом такого розумного взаємодії є створення і експлуатація теплою або високою грядки для вирощування овочів. Така грядка має ряд переваг у порівнянні зі звичайною грядкою. За рахунок наповнювача в ній відбуваються різні процеси, пов’язані з роботою мікроорганізмів, в результаті діяльності яких піднімається температура грунту, що дозволяє отримувати більш ранній урожай овочевих культур, а також відбувається перегнивання рослинних залишків та утворення гумусу – найбільш родючого шару грунту, в якому міститься найбільша кількість корисних для рослин поживних речовин. Крім цього, обслуговування такої грядки дозволяє не нагинатися до землі, що істотно полегшує догляд за нею і обслуговування протягом усього сезону. Особливо це зручно для вирощування вимогливих до тепла рослин – томатів, перців, баклажанів, огірків, кабачків, патисонів гарбузів.

Традиційна тепла грядка

Існують різні прийоми створення такої теплої грядки, розглянемо деякі з них. Традиційну теплу грядку роблять за такою технологією.

Викопують за формою грядки траншею в грунті завглибшки 30-40 см, вистилають її металевою сіткою від гризунів (2). Потім встановлюють короб з дошки 20-40 мм завтовшки (1), бажано обробленої захисним складом для деревини або пофарбованої з двох сторін, міцно скріплюючи по кутах і по центру металевим куточком. Далі його починають заповнювати різними органічними матеріалами. На дно поміщають великі деревні відходи – шматки колод, товсті гілки (3). Наступний шар – тонкі гілки або картон, папір, стружки, тирсу (4), на нього кладуть різні кухонні відходи (5), потім йде шар трави, бадилля рослин, листя, прополоти бур’янів (6) Після цього укладають шар компосту – перепрілого коров’ячого гною (7), завершує грядку шар городньої грунту (8).

Висота і ширина такої грядки може сильно варіюватися. На малюнку показані максимальні розміри: висота – 1,3 м, ширина – 130 м, довжина – довільна. Але можна робити і більш вузьку грядку: 0,8-1,0 м, а висота може бути – 0,75-1,0 м. Головне, щоб були присутні всі перераховані шари. Рослинні відходи, перегниваючи, будуть поступово осідати, з часом буде потрібно поповнювати грядку або проводити її реконструкцію. На такі гряди можна встановити автоматичний полив, замульчувати їх поверхню рослинними відходами, спандондом, тоді не доведеться займатися прополкою і стежити за поливом.

Високі грядки-пагорби Зеппа Хольцера

А ось ще один приклад природного землеробства – створення грядок- пагорбів за технологією Зеппа Хольцера. Ці грядки виготовляються за тим же принципом, що і традиційні теплі грядки, але у них є ряд своїх унікальних особливостей.

При їх створенні грядок також викопується неглибока траншея. Куди закладиваютя великі деревні відходи і гілки дерев, потім можна використовувати дрібні гілки, листя, рослинні відходи. Все це зверху накривається шаром лугового дерну, перевернутого корінням догори. А трав’яним шаром вниз. Останній шар – суміш перегною з городньої землею, саме в неї робляться посадки рослин. Висота таких пагорбів може досягати півтора метра або менше, довжина – довільна, а ширина – від 1 м до 2 м. Форма грядок може бути як лінійна, так вигнута і навіть мати вигляд широкої спіралі, що дозволяє використовувати рельєф ділянки. На відміну від звичайних високих грядок, їх площа значно більше, адже з’являються бічні схили пагорба. Також слід зазначити, що умови вирощування рослин на такий грядці можуть відрізнятися, на різній висоті – різний мікроклімат, що зручно для вирощування різноманітних овочевих культур. Для зручності догляду за такими грядками також доцільно застосовувати мульчування поверхні грядок, тоді вирішується питання з прополкою.

Цікавий варіант Зеппа Холцер при створенні грядок, що складаються з двох зближених пагорбів, між якими теж насипаний родючий грунт. Їх особливість полягає в тому, що в центрі між пагорбами вирощуються найбільш вимогливі до родючості і теплі культури – сімейства пасльонових (томати, перець, баклажани) і гарбузових (огірки, кабачки), а на бічних стінках – будь-які інші овочеві культури – капуста, квасоля , різні коренеплоди (редис, селера, буряк), а також цибулю і зелень. Це дозволяє раціонально використовувати місце в саду, економити його, догляд за такою грядкою теж не займе багато часу.

Як зробити теплу грядку, види грядок Ссылка на основную публикацию

Від Борис Каролович

Ололо